- зубити
- —————————————————————————————зуби́тидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
зубити — зублю/, зу/биш; мн. зу/блять; недок., перех., тех. Вирубувати зубці або робити насічку на чому небудь … Український тлумачний словник
визублювати — юю, юєш, недок., ви/зубити, блю, биш; мн. ви/зублять; док., перех. Робити на чомусь щербини, виїмки … Український тлумачний словник
зубитися — I зу/биться; мн. зу/бляться; недок., тех. Пас. до зубити. II зу/биться, недок., діал. Проростати … Український тлумачний словник
визубити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови